Хто така Марія Монтессорі?

Марія Монтессорі – італійська педагогиня, новаторка та лікарка, яка розробила інноваційний метод навчання для маленьких дітей. Марія народилася 31 серпня 1870 року у К’яраваллі, Італія. Її мати була із сім’ї, яка цінувала освіту, а батько працював фінансовим менеджером у державній корпорації. Марія була наполегливою ученицею та завзятим читачем, що було нетипово для італійок її часу, але вона змалку прагнула освіти. Саме тому їй вдалося розробити інноваційну освітню програму для маленьких дітей, яка й досі носить її ім’я. Перша школа Монтессорі – Casa Dei Bambini, відкрилася 6 січня 1907 року в Римі.

Марія подорожувала світом і писала про свій спосіб навчання, який знайшов багатьох прихильників. Сьогодні у більш ніж 110 країнах світу налічується понад 22000 шкіл Монтессорі.

Раннє дитинство Марія Монтессорі провела в Римі. Фактично, він був раєм видатних музеїв, бібліотек та великих шкіл, які допомогли дівчинці встановити високий рівень стандартів, яких вона змогла досягти у своєму подальшому житті. Марія була дуже впевненою та амбітною дитиною і не хотіла обмежуватися традиційними уявленнями про жінок свого часу. Саме тому в 13 років вона вступила до технічного інституту для хлопчиків, щоб підготуватися до інженерної кар’єри. Проте невдовзі передумала й вирішила вивчати медицину в Римському університеті. З першої спроби їй відмовили у вступі, але сама Марія не відмовилася від ідеї. Натомість вона пройшла додаткові курси, щоб підготуватися до вступних іспитів до медичної школи.

З величезними зусиллями вона вистояла і здобула визнання. Це відкрило жінкам двері в медицину. Марія закінчила медичну школу у 1896 році та стала однією з перших жінок-лікарів в Італії.

Рання практика Марії була зосереджена на психіатрії. Пізніше вона зацікавилася теорією освіти та одночасно відвідувала заняття з педагогіки. Це допомогло їй виявити недоліки в освітній системі, спрямованій на навчання дітей з певними порушеннями фізичного та інтелектуального розвитку. У 1900 році Марію призначили одним із директорів інституту, створеного для підготовки вчителів спеціальної освіти. Для неї це була чудова можливість покращити існуючі методи навчання в країні.

Марія підійшла до цього завдання науково. Вона ретельно спостерігала та експериментувала з новими методами, які, на її думку, найкраще підходили для студентів. Невдовзі багато дітей, що працювали за її програмою, показали неочікувано гарні результати, тож її оголосили успішною. У 1907 році перед Марією постав новий виклик – необхідність відкрити дитячий садок у бідному районі міста. Це була перша Casa Dei Bambini, яка забезпечила якісний процес навчання дітей. Спочатку діти були неслухняними, але незабаром вони освоїлися в новій обстановці й почали цікавитися розгадуванням головоломок, приготуванням їжі та уроками математики. Марія зауважила, що діти засвоюють знання з довкілля, навчаючись самостійно. Це спостереження, у поєднанні з попередніми науковими експериментами, допомогло їй спроектувати навчальне середовище з розвиваючими матеріалами, щоб сприяти природному бажанню дитини пізнавати світ. Новини про Casa Dei Bambini поширилися Італією. До 1910 Монтессорі школи були вже в усьому світі.

Решту життя Марія продовжувала дотримуватися орієнтованого на дитину підходу до освіти. Вона читала лекції, писала книги, статті та змогла розробити програму, в якій вчителі навчалися викладати за методом Монтессорі. Завдяки її величезним зусиллям система Монтессорі була прийнята й розповсюдилася світом. Вона також докладно розповідала про права жінок, відстоювала ідею розширення можливостей для них та була визнана провідним феміністським голосом в Італії та за її межами. Марія провела свої останні роки в Амстердамі та мирно померла 6 травня 1952 року.